"Родимка" – прочитала цю історію якраз після того, як по приїзді з Польщі сказала свому коханому, що люблю іншого.
Невже моя історія не єдина? І вже хтось переживав точно таку ж історію?
Чи автор просто придумала такий сюжет?
Дивно, але зійшлось все, навіть до нюансів.
Дякую Тані Малярчук за цю книгу.
цікавий коментар: зрозумілий, ненадуманий, а разом з тим і авторсько-інтерпретаційний...
та й писати так, як Антонич, зараз мало хто зуміє...
http://tygrenyatko.sumno.com/p ost/mertvi-avto/ а от і ілюстрації :)
Дякую,дуже цікаво,почитав із задоволенням,з ранку ще перечитаю бо тут все так багатоярусно ;)
Дочитую цю книжку і подумки розумію, що вона написана з якихось уламків життя авторки.Сама оця новелічна побудова книжки наштовхує на думку про небезперервність композиційної основи та самог8о внутрішнього задуму авторки. І ці уламки авторка складає у мініатюрні вирізки з життя своїх героїв, використовуючи при цьому цікавий прийом:окремі події, окремі персонажі імплантовуються в інші події та в інші обставини ніби перегукуючись(ВЕТЕРИНАР+СІМ&qu ot;Я). РОДИМКА – теж непогана та зовсім сумна річ. В ній я до речі побачив, що чоловік не будучи вольвою і мудрою людиною просто може собі розчинитися в своєму почутті до жінки і стати її рабом, нікчемою об якого можна витирати ноги(ось тому цей чоловік не стає для цієї жінки цілим світом, людиною яку заново можна відкривати, насолоджуватись духовним єднанням), тому він нінащо більше не спромагається як стати просто черговою родимкою на її тілі. Загалом нічого в цій книжці не зачіпає, нічого не дає хліба для розмірковувань...
Родимка.Історія справжнього кохання.Оце шедевр.Історія настільки геніальна, на скільки і буденна...
Класно, певно все ж таки прочитаю. хоча...давно вже пора
дуже хороша стаття, дякую)